Увага! Обмороження й переохолодження Переохолодження й обмороження варто побоюватися всім, але уважніше всього потрібно ставитися до дітей.

- шкіра блідо-синюшна;
- температурна, тактильна й болюча чутливість відсутні або різко знижені;
- при відігріванні з'являються сильні болі, почервоніння й набряк м'яких тканин;
- при більше глибокому ушкодженні через 12-24 ч. можлива поява міхурів із кров'янистим умістом;
- при загальному переохолодженні дитина в'яла, байдужа до навколишнього, шкірні покриви бліді, холодні, пульс частий, артеріальне тиск знижений, температура тіла нижче 36° С.

   Залежно від ступеня ушкодження тканин і зниження температури тіла, переохолодження й обмороження діляться на стадії й ступені, які, як правило, можна визначити не раніше чим через добу, а ми для стислості їх опустимо й розглянемо основні принципи надання першої допомоги:
   Насамперед необхідно зігріти дитини в теплому приміщенні. Зігрівання ураженої частини тіла повинне бути поступовим, повільним, переважно пасивним. Неприпустимо розтирати відморожені ділянки тіла руками, тканинами, спиртом, снігом! (Подібні рецепти надзвичайно живучі й дотепер існують у народі.) Справа в тому, що ці міри сприяють тромбоутворенню в судинах, поглиблюючи процеси деструкції уражених тканин.
   Потерпілого потрібно вкутати в теплу ковдру (при загальному переохолодженні) або (при відмороженні) накласти на уражену частину тіла ватно-марлеву пов'язку (7 шарів). Застосування пов'язки дозволяє в кілька разів сповільнити зовнішнє зігрівання ураженої ділянки при забезпеченні загального зігрівання організму.
   Якщо відморожено руку або ногу, її можна зігріти у ванні, поступово підвищуючи температуру води з 20 до 40°С. На внутрішню поверхню стегна або плеча можна додатково покласти теплу грілку.

Якщо відігрівання після відмороження супроводжується помірними болями (дитина поступово заспокоюється), відновлюються чутливість, температура й кольори шкірних покривів, то кінцівку витирають насухо, шкіру обробляють 70% спиртом (або горілкою) і накладають суху пов'язку з ватою. Вухо, ніс або щоку рясно змазують вазеліном і накладають суху зігрівальну пов'язку з ватою.
Увага: обморожені ділянки надовго зберігають підвищену чутливість до холоду, легко піддаються повторному обмороженню й тому надалі мають потребу в особливо надійному захисті!
   У сильний мороз відкриті ділянки шкіри (щоки, ніс) необхідно захищати спеціальними зимовими кремами («Морозко», «Рум'яні щічки», «Крем для прогулянок» і т.п.) або тваринним жиром. Простежите, щоб дитина не могла доторкатися відкритими частинами тіла до металу й інших холодних матеріалів з високою теплопровідністю; його одяг і взуття повинні бути досить вільними, не здавлювати кінцівка, утрудняючи кровоток. Хотілося б також звернути увагу на часом зайву «турботу» деяких мам і бабусь, що надягають на своє чадо весь зимовий гардероб. Діти таких «турботливих» батьків, як правило, схильні до хронічних захворювань, фізично слабо розвинені.
    Узимку дитині в жодному разі не повинно бути холодно, але може бути трохи прохолодно - на те вона й зима, це якоюсь мірою буде стимулювати його рухову активність. Одяг дитини повинен бути легкий, просторий й зручний, основне призначення одягу - надійно захищати маля від холоду, вологи й вітру, дозволяючи в той же час активно й комфортно освоювати навколишній світ.
При температурі нижче мінус 25° С, можливо, має сенс зовсім утриматися від прогулянки